Організаційна структура британського парламентського дискурсу: прагмалінгвістичний аспект

Автор(и)

  • Pavlo Zernetsky Національний Університету «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Ganna Riabokon Національний Університету «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2616-8502.2019.2.20-29

Ключові слова:

прагматика, мовленнєвий акт, мовленнєвий хід, мовленнєва взаємодія, мовленнєва подія, ілокутивна сила, Перед-ядро, ядро, Після-ядро

Анотація

Стаття досліджує особливості побудови висловлювань у британському парламентському дискур­сі з позицій прагмалінгвістики. За основу дослідження автори беруть класифікацію мовленнєвих ак­
тів Дж. Остіна та Дж. Серля, об’єднану з моделлю аналізу усного дискурсу Дж. Сінклера та М. Кул­тхарда, і застосовують її для описання складових компонентів мовленнєвих кроків (Перед-ядро, Ядро, Після-ядро) у мовленнєвій діяльності основних учасників британських парламентських дебатів. Ав­тори визначають прагматичні наміри мовців та описують модель прогресії мовленнєвих кроків щодо зв’язків між Перед-ядерним, Ядерним та Після-ядерним компонентами. Це дає розуміння того, як мовці будують висловлювання для реалізації своїх мовленнєвих намірів. Автори доповнили модель дис­курс-аналізу мовленнєвої комунікації у класі, розроблену Дж. Сінклером та М. Култхардом, відповід­ними мовленнєвими актами, якими реалізуються різні мовленнєві наміри, й застосували модель для
аналізу трьох уривків дискурсу, які демонструють типові для стін парламенту обговорення: власне дебати, представлення законопроекту та церемоніальне оголошення порядку денного. Уривки дис­курсу, що в термінах прагмалінгвістики відповідають мовленнєвим взаємодіям, аналізувались щодо наявності складових компонентів та типів зв’язків між ними. Було визначено, що британському пар­ламентському дискурсу притаманні полікомпонентні мовленнєві акти, тобто ті, що містять Пе­
ред-ядро та/або Після-ядро, що забезпечує цілісність та зв’язність дискурсу і є однією з максим мов­лення у цьому законодавчому зібранні. Також характерною рисою є багатоядерність мовленнєвих хо­дів, тобто наявність декількох мовленнєвих актів, які своєю чергою можуть бути моноядерними
й позначати однаковий мовленнєвий намір, наприклад, поінформувати, що може бути виражене низ­кою констативів або поліядреними, тобто реалізовувати декілька мовленнєвих намірів, як-от висло­
вити вдячність і поставити запитання (перформатив + квеситив). Найпоширенішим типом зв’язку між компонентами мовленнєвих ходів у британському парламентському дискурсі є зв’язок між їхні­ми ядрами, а найбільш притаманним мовленнєвим актом є констативи.

Матеріал надійшов 31.08.2018

Біографії авторів

Pavlo Zernetsky, Національний Університету «Києво-Могилянська академія»

кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри англійської мови Національного Університету «Києво-Могилянська академія»

Ganna Riabokon, Національний Університету «Києво-Могилянська академія»

Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської мови Національного Університету «Києво-Могилянська академія»

Посилання

  1. Bik-May Tsui Amy. The Description of Utterances in Conversations [Electronic resource] / Amy Bik-May Tsui // Pragmatics at Issue: Selected papers on the International Pragmatics Conference, Antwerp, August 17–22, 1987, Vol. 1. J. Verschuren (Ed.). – Mode of access: https://books.google.com.ua/books?id=9WlCAAAAQBAJ&pg=PA237&lpg=PA237&dq=pragmatics+Pre-head+head+posthead&source=bl&ots=uxwpXKGOs8&sig=X7KabxXVQ7QmpW1iurMMkjma8Y4&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwi7__fo9zWAhVDKpoKHQpxC9kQ6AEIJjAA#v=onepage&q=pragmatics%20Pre-head%20head%20post-head&f=false. – Title from the screen. https://doi.org/10.1075/pbns.6.1.15tsu
  2. Dijk T. A. van. The Study of Discourse / T. A. van Dijk // Discourse Studies: A Multidisciplinary Introduction. – London, Great Britain : SAGE Publications, 1987. – Vol. 1. – P. 1–34. https://doi.org/10.4135/9781446289068.n1
  3. Frazer B. Hedged Performatives / B. Frazer // Syntax and Semantics. – 1975. – Vol. 3 : Speech Acts. – P. 187–210.
  4. Karaban V. I. Slozhnye rechevye akty kak rechevye edinicy : dis. ... dokt. filol. nauk : 10.02.19 / V. I. Karaban. – Kiev, 1989.
  5. Ostin Dzh. L. Slovo kak dejstvie / Dzh. L. Ostin ; perevod s anglijskogo A. A. Mednikovoj // Novoe v zarubezhnoj lingvistike. – Moskva : Progress, 1986. – Vyp. XVII: Teoriya rechevyh aktov. – p. 22–129.
  6. Pochepcov O. G. Osnovy grammaticheskogo opisaniya predlozheniya / O. G. Pochepcov. – Kiev : Vishcha shkola, 1986.
  7. Riabokon H. L. Dyskursyvni osoblyvosti internet-publikatsii debativ brytanskoho parlamentu : dys. ... kand. filol. nauk :10.01.08 / Hanna Leonidivna Riabokon ; Natsionalnyi un-t «Kyievo-Mohylianska akademiia». – Kyiv, 2005.
  8. Searle J. R. Klassifikaciya illokutivnyh aktov / Dzh. S. Serl' ; perevod s anglijskogo 3. Dem'yankova // Novoe v zarubezhnoj lingvistike. – Moskva : Progress, 1986b. – Vyp. XVII: Teoriya rechevyh aktov. – S. 170–194.
  9. Searle J. R. Speech Acts / J. R Searle. – Cambridge : Cambridge University Press, 1969.
  10. Serazhym K. Dyskurs yak sotsiolinhvalne yavyshche: metodolohiia, arkhitektonika, variatyvnist [Na materialakh suchasnoi hazetnoi publitsystyky] : monohrafiia / K. Serazhym ; za red. V. Rizuna ; Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka. – Kyiv, 2002. – 392 s. Serl Dzh. R. Kosvennыe rechevыe akty / Dzh. R. Serl ; perevod s anhlyiskoho N. V. Pertsova // Novoe v zarubezhnoi lynhvy-styke. – Moskva : Prohress, 1986a. – Vыp. XVII: Teoryia rechevykh aktov. – p. 195–318.
  11. Sinclair J. Towards an analysis of discourse / J. Sinclair, M. Coulthard // Coulthard M. Advance in Spoken Discourse Analysis. –London and New York : Routledge, 1992.
  12. Zernetskyi P. V. Osnovni kontent-analitychni kharakterystyky Brytanskoho parlamentskoho dyskursu (na materiali debativ u palati hromad) / P. V. Zernetskyi, H. L. Riabokon // Mahisterium. Movoznavchi studii. – 2014. – Vyp. 57. – p. 33–36.

##submission.downloads##

Як цитувати

Zernetsky, P., & Riabokon, G. (2019). Організаційна структура британського парламентського дискурсу: прагмалінгвістичний аспект. Наукові записки НаУКМА. Мовознавство, 2, 20–29. https://doi.org/10.18523/2616-8502.2019.2.20-29

Номер

Том 2 (2019): НАУКОВІ ЗАПИСКИ НАУКМА. МОВОЗНАВСТВО

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Pavlo Zernetsky, Ganna Riabokon

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автор (и) зберігає авторські права за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International, що дозволяє іншим ділитися твором (копіювати та розповсюджувати матеріал у будь-якому носії або форматі) та адаптувати твір (трансформувати та використовувати матеріал для будь-якої мети, навіть комерційної) з підтвердженням атрибуції твору.

b) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень і дозволяє автору (авторам) зберігати права на публікацію без обмежень.

c) Автори можуть укласти окремі, додаткові договірні умови щодо розповсюдження твору (наприклад, опублікувати його в інституційному сховищі або опублікувати в книзі), із підтвердженням його первинної публікації в цьому журналі. (Див. Політику самоархівування).

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).