Організаційна структура британського парламентського дискурсу: прагмалінгвістичний аспект

Автор(и)

  • Pavlo Zernetsky Національний Університету «Києво-Могилянська академія», Україна
  • Ganna Riabokon Національний Університету «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2616-8502.2019.2.20-29

Ключові слова:

прагматика, мовленнєвий акт, мовленнєвий хід, мовленнєва взаємодія, мовленнєва подія, ілокутивна сила, Перед-ядро, ядро, Після-ядро

Анотація

Стаття досліджує особливості побудови висловлювань у британському парламентському дискур­сі з позицій прагмалінгвістики. За основу дослідження автори беруть класифікацію мовленнєвих ак­
тів Дж. Остіна та Дж. Серля, об’єднану з моделлю аналізу усного дискурсу Дж. Сінклера та М. Кул­тхарда, і застосовують її для описання складових компонентів мовленнєвих кроків (Перед-ядро, Ядро, Після-ядро) у мовленнєвій діяльності основних учасників британських парламентських дебатів. Ав­тори визначають прагматичні наміри мовців та описують модель прогресії мовленнєвих кроків щодо зв’язків між Перед-ядерним, Ядерним та Після-ядерним компонентами. Це дає розуміння того, як мовці будують висловлювання для реалізації своїх мовленнєвих намірів. Автори доповнили модель дис­курс-аналізу мовленнєвої комунікації у класі, розроблену Дж. Сінклером та М. Култхардом, відповід­ними мовленнєвими актами, якими реалізуються різні мовленнєві наміри, й застосували модель для
аналізу трьох уривків дискурсу, які демонструють типові для стін парламенту обговорення: власне дебати, представлення законопроекту та церемоніальне оголошення порядку денного. Уривки дис­курсу, що в термінах прагмалінгвістики відповідають мовленнєвим взаємодіям, аналізувались щодо наявності складових компонентів та типів зв’язків між ними. Було визначено, що британському пар­ламентському дискурсу притаманні полікомпонентні мовленнєві акти, тобто ті, що містять Пе­
ред-ядро та/або Після-ядро, що забезпечує цілісність та зв’язність дискурсу і є однією з максим мов­лення у цьому законодавчому зібранні. Також характерною рисою є багатоядерність мовленнєвих хо­дів, тобто наявність декількох мовленнєвих актів, які своєю чергою можуть бути моноядерними
й позначати однаковий мовленнєвий намір, наприклад, поінформувати, що може бути виражене низ­кою констативів або поліядреними, тобто реалізовувати декілька мовленнєвих намірів, як-от висло­
вити вдячність і поставити запитання (перформатив + квеситив). Найпоширенішим типом зв’язку між компонентами мовленнєвих ходів у британському парламентському дискурсі є зв’язок між їхні­ми ядрами, а найбільш притаманним мовленнєвим актом є констативи.

Матеріал надійшов 31.08.2018

Біографії авторів

Pavlo Zernetsky, Національний Університету «Києво-Могилянська академія»

кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри англійської мови Національного Університету «Києво-Могилянська академія»

Ganna Riabokon, Національний Університету «Києво-Могилянська академія»

Кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської мови Національного Університету «Києво-Могилянська академія»

Посилання

  1. Bik-May Tsui Amy. The Description of Utterances in Conversations [Electronic resource] / Amy Bik-May Tsui // Pragmatics at Issue: Selected papers on the International Pragmatics Conference, Antwerp, August 17–22, 1987, Vol. 1. J. Verschuren (Ed.). – Mode of access: https://books.google.com.ua/books?id=9WlCAAAAQBAJ&pg=PA237&lpg=PA237&dq=pragmatics+Pre-head+head+posthead&source=bl&ots=uxwpXKGOs8&sig=X7KabxXVQ7QmpW1iurMMkjma8Y4&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwi7__fo9zWAhVDKpoKHQpxC9kQ6AEIJjAA#v=onepage&q=pragmatics%20Pre-head%20head%20post-head&f=false. – Title from the screen. https://doi.org/10.1075/pbns.6.1.15tsu
  2. Dijk T. A. van. The Study of Discourse / T. A. van Dijk // Discourse Studies: A Multidisciplinary Introduction. – London, Great Britain : SAGE Publications, 1987. – Vol. 1. – P. 1–34. https://doi.org/10.4135/9781446289068.n1
  3. Frazer B. Hedged Performatives / B. Frazer // Syntax and Semantics. – 1975. – Vol. 3 : Speech Acts. – P. 187–210.
  4. Karaban V. I. Slozhnye rechevye akty kak rechevye edinicy : dis. ... dokt. filol. nauk : 10.02.19 / V. I. Karaban. – Kiev, 1989.
  5. Ostin Dzh. L. Slovo kak dejstvie / Dzh. L. Ostin ; perevod s anglijskogo A. A. Mednikovoj // Novoe v zarubezhnoj lingvistike. – Moskva : Progress, 1986. – Vyp. XVII: Teoriya rechevyh aktov. – p. 22–129.
  6. Pochepcov O. G. Osnovy grammaticheskogo opisaniya predlozheniya / O. G. Pochepcov. – Kiev : Vishcha shkola, 1986.
  7. Riabokon H. L. Dyskursyvni osoblyvosti internet-publikatsii debativ brytanskoho parlamentu : dys. ... kand. filol. nauk :10.01.08 / Hanna Leonidivna Riabokon ; Natsionalnyi un-t «Kyievo-Mohylianska akademiia». – Kyiv, 2005.
  8. Searle J. R. Klassifikaciya illokutivnyh aktov / Dzh. S. Serl' ; perevod s anglijskogo 3. Dem'yankova // Novoe v zarubezhnoj lingvistike. – Moskva : Progress, 1986b. – Vyp. XVII: Teoriya rechevyh aktov. – S. 170–194.
  9. Searle J. R. Speech Acts / J. R Searle. – Cambridge : Cambridge University Press, 1969.
  10. Serazhym K. Dyskurs yak sotsiolinhvalne yavyshche: metodolohiia, arkhitektonika, variatyvnist [Na materialakh suchasnoi hazetnoi publitsystyky] : monohrafiia / K. Serazhym ; za red. V. Rizuna ; Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka. – Kyiv, 2002. – 392 s. Serl Dzh. R. Kosvennыe rechevыe akty / Dzh. R. Serl ; perevod s anhlyiskoho N. V. Pertsova // Novoe v zarubezhnoi lynhvy-styke. – Moskva : Prohress, 1986a. – Vыp. XVII: Teoryia rechevykh aktov. – p. 195–318.
  11. Sinclair J. Towards an analysis of discourse / J. Sinclair, M. Coulthard // Coulthard M. Advance in Spoken Discourse Analysis. –London and New York : Routledge, 1992.
  12. Zernetskyi P. V. Osnovni kontent-analitychni kharakterystyky Brytanskoho parlamentskoho dyskursu (na materiali debativ u palati hromad) / P. V. Zernetskyi, H. L. Riabokon // Mahisterium. Movoznavchi studii. – 2014. – Vyp. 57. – p. 33–36.

##submission.downloads##

Як цитувати

Zernetsky, P., & Riabokon, G. (2019). Організаційна структура британського парламентського дискурсу: прагмалінгвістичний аспект. Наукові записки НаУКМА. Мовознавство, 2, 20–29. https://doi.org/10.18523/2616-8502.2019.2.20-29