Феномен подвійного синтаксичного зв’язку крізь призму функційної граматики. Рецензія на монографію Н. Кобченко «Система подвійних синтаксичних зв’язків у граматичному ладі сучасної української мови» (Київ : ВД «Освіта України», 2018. – 514 с.)
DOI:
https://doi.org/10.18523/2616-8502.2018.94-96Анотація
Сучасному етапові розвитку української лінгвістичної думки властиве панування функційного підходу до вивчення мовних одиниць і категорій, застосування якого, у граматиці зокрема, сприяло більш глибокому аналізові та адекватному потрактуванню деяких синтаксичних явищ. Сьогодні поглиблення й заповнення прогалин крізь призму нових методологійних принципів потребує теорія синтаксичних зв’язків, певні аспекти якої досі залишаються непереконливо обґрунтованими або ж узагалі не вивченими.
Монографія «Система подвійних синтаксичних зв’язків у граматичному ладі сучасної української мови» спрямована на заповнення однієї з таких лакун, а саме на розв’язання проблеми подвійного синтаксичного зв’язку та синтаксичного зв’язку, що має перехідну між подвійним та одиничним природу.
Матеріал надійшов 15.02.2018
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Liudmyla Shytyk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
а) Автор (и) зберігає авторські права за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International, що дозволяє іншим ділитися твором (копіювати та розповсюджувати матеріал у будь-якому носії або форматі) та адаптувати твір (трансформувати та використовувати матеріал для будь-якої мети, навіть комерційної) з підтвердженням атрибуції твору.
b) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень і дозволяє автору (авторам) зберігати права на публікацію без обмежень.
c) Автори можуть укласти окремі, додаткові договірні умови щодо розповсюдження твору (наприклад, опублікувати його в інституційному сховищі або опублікувати в книзі), із підтвердженням його первинної публікації в цьому журналі. (Див. Політику самоархівування).
г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
