Наукові записки НаУКМА. Мовознавство

Лінгводидактичний аспект в укладанні словника власних назв української мови

Liudmyla Pidkuimukha

Рецензія на cьомий зшиток лінгвокраїнознавчого словника власних назв української мови «Назви природно-заповідних об’єктів», що вийшов у серії «Теорія і практика викладання української мови як іноземної» (укладач Ірина Процик. – Львів : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2016. – 220 с.)

Матеріал надійшов 12.10.2018

Збірка досліджень і спостережень на тему «дискурс-лінгвістика та споріднені розвідки»

Pavlo Zernetsky, Svitlana Kuranova

Збірка досліджень і спостережень на тему «дискурс-лінгвістика
та споріднені розвідки» (за матеріалами дискусій міжнародного круглого столу)
за ред. яни Кузьміної, ірини ухванової, альони савіч, Катерини василенко
(Berlin: Sprachlit, De-iure-pl. – Vol. 2. Current Approaches in Eastern Europe. – XVI, 347 p.)

Матеріал надійшов 03.10.2018

Експліцитні та імпліцитні компоненти в похідних номінативних одиницях (ономасіологічний підхід)

Hanna Kutsak

У статті порушено питання вербалізації змістового відношення між мотивувальною основою та похідною словоформою. Зроблено спробу простежити, які складники процесу перетворення думки про реалії об’єктивного світу на похідну назву стають експліцитними, які залишаються імпліцитними, тобто як саме образ дійсності може бути зафіксовано в ономасіологічній структурі номінативної одиниці. Окреслено також традиційні засоби вираження представників ономасіологічних категорій у сучасній українській мові.

Матеріал надійшов 11.11.2018

Аналітичні каузативи радості в польській мові

Daryna Zakusylo

У статті проаналізовано аналітичні конструкції, які позначають каузацію радості у польській мові. Аналітичні каузативи групують на агентивні та неагентивні, агентивні, своєю чергою, – на конативні та неконативні. Приклади з неагентивними каузативами представлені двома семантичними структурами, залежно від наявності чи відсутності агенса. Основним критерієм класифікувації каузативів є причина (або каузатор) емоції.

Матеріал надійшов 13.11.2018

Безеквівалентне німецьке слово schadenfreude в англомовному медійному дискурсі в контексті парадигми World Englishes

Olena Moiseyenko

Постановка проблеми. В умовах мультилінгвокультурної ситуації створюється певний когнітивний простір, у якому є неминучим когнітивний контакт різних картин світу в свідомості мультилінгвальних мовців. Однак поза увагою дослідників залишається проблема концептуального інтегрування лексичних запозичень, які є результатом контактування мов та культур, у різні варіанти англійської мови, які функціонують у різноманітних культурних просторах. Англійська мова не має еквівалента до німецького слова schadenfreude, яке означає «зловтіха», оскільки у британській та
американській культурі довгий час заперечувалось існування такої емоції. Слово schadenfreude набуває популярності в англомовному дискурсі тільки на початку 1990-х рр. після пояснення його значення в одному з епізодів серіалу «Сімпсони».
мета статті. Метою статті є розгляд аспектів концептуального інтегрування та контекстів використання слова schadenfreude у різних варіантах англійської мови.
Методи дослідження. Методи дослідження передбачають відбір та аналіз інтернет-статей з використанням слова schadenfreude в англомовних провідних медіа Великої Британії, США, Папуа Нової Гвінеї, Нової Зеландії та Кенії у період 2018–2019 рр.
Основні результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що, попри використання schadenfreude у контекстах різних подій, у суспільствах все ще існують застороги до емоції зловтіхи як такої, що має жорстоку та примітивну сутність, суперечить культурним цінностям і може викликати сором. Природним контекстом для вживання слова schadenfreude вважається спортивна подія. У медійному дискурсі Папуа Нової Гвінеї не засвідчено жодного використання слова schadenfreude. Медійний дискурс Кенії
є прикладом більш високого ступеня концептуальної інтеграції німецького слова schadenfreude.
Висновки і перспективи. Локальна культура впливає на процес концептуального інтегрування запозичення в певний варіант англійської мови. Проведена розвідка відкриває перспективи подальших досліджень концептуальних взаємовідносин мов та культур.

Матеріал надійшов 13.11.2018

Організаційна структура британського парламентського дискурсу: прагмалінгвістичний аспект

Pavlo Zernetsky, Ganna Riabokon

Стаття досліджує особливості побудови висловлювань у британському парламентському дискурсі з позицій прагмалінгвістики. За основу дослідження автори беруть класифікацію мовленнєвих ак
тів Дж. Остіна та Дж. Серля, об’єднану з моделлю аналізу усного дискурсу Дж. Сінклера та М. Култхарда, і застосовують її для описання складових компонентів мовленнєвих кроків (Перед-ядро, Ядро, Після-ядро) у мовленнєвій діяльності основних учасників британських парламентських дебатів. Автори визначають прагматичні наміри мовців та описують модель прогресії мовленнєвих кроків щодо зв’язків між Перед-ядерним, Ядерним та Після-ядерним компонентами. Це дає розуміння того, як мовці будують висловлювання для реалізації своїх мовленнєвих намірів. Автори доповнили модель дискурс-аналізу мовленнєвої комунікації у класі, розроблену Дж. Сінклером та М. Култхардом, відповідними мовленнєвими актами, якими реалізуються різні мовленнєві наміри, й застосували модель для
аналізу трьох уривків дискурсу, які демонструють типові для стін парламенту обговорення: власне дебати, представлення законопроекту та церемоніальне оголошення порядку денного. Уривки дискурсу, що в термінах прагмалінгвістики відповідають мовленнєвим взаємодіям, аналізувались щодо наявності складових компонентів та типів зв’язків між ними. Було визначено, що британському парламентському дискурсу притаманні полікомпонентні мовленнєві акти, тобто ті, що містять Пе
ред-ядро та/або Після-ядро, що забезпечує цілісність та зв’язність дискурсу і є однією з максим мовлення у цьому законодавчому зібранні. Також характерною рисою є багатоядерність мовленнєвих ходів, тобто наявність декількох мовленнєвих актів, які своєю чергою можуть бути моноядерними
й позначати однаковий мовленнєвий намір, наприклад, поінформувати, що може бути виражене низкою констативів або поліядреними, тобто реалізовувати декілька мовленнєвих намірів, як-от висло
вити вдячність і поставити запитання (перформатив + квеситив). Найпоширенішим типом зв’язку між компонентами мовленнєвих ходів у британському парламентському дискурсі є зв’язок між їхніми ядрами, а найбільш притаманним мовленнєвим актом є констативи.

Матеріал надійшов 31.08.2018

Мовна природа мему

Olha Kyryliuk

У статті здійснено розгляд меметики як вчення про моделі передавання інформації, у тому числі словесні. Досліджено особливості актуалізації образів, закріплених за мемом, за допомогою лексичних одиниць. Визначено такі головні функції мемів, як інформаційна, розважальна, естетична, емотивна, функція культурної пам’яті, пропагандистська, актуалізувальна. Також зосереджено увагу на чинниках, що сприяють реплікації мему.

Матеріал надійшов 24.10.2018

Засоби втілення імпліцитної інформації в новинних заголовках

Mariia Chadiuk

У статті проаналізовано значення імпліцитної інформації у новинних заголовках, потенціал її впливу на читача. На прикладі пресупозицій та неконвенційних імплікатур розглянуто основні засоби представлення невербалізованої інформації у реченні. Визначено морфологійні (зокрема досліджено
семантичне підґрунтя пресупозиційних дієслів) та синтаксичні засоби. Також звернено увагу на засоби, зумовлені порушенням принципу кооперації П. Грайса.

Матеріал надійшов 15.11.2018

Гіпербола як один із засобів вираження мовленнєвої неввічливості в американському вечірньому ток-шоу «Real Time with Bill Maher»

Mariya Fedyna

У статті розглянуто проблему витлумачення гіперболи у американському вечірньому ток-шоу «Real Time with Bill Maher» з позицій лінгвопрагматики. На матеріалі монологів Білла Мара проаналізовано основні характеристики, комунікативні функції та прагматику вживання гіперболи в мовленні. Було виявлено, як мовленнєва неввічливість реалізується у мовленні за допомогою гіперболи, та проаналізовано особливості функціонування гіперболи у американському вечірньому ток-шоу «Real Time with Bill Maher».

Матеріал надійшов 29.10.2018

Експлікація лексикографічної інформації в електронних словниках

Irуna Oleksandruk

У статті йдеться про роль семантичних досліджень для створення інтелектуальних систем автоматичного опрацювання мовної інформації та розв’язання проблеми експліцитного представлення в них лінгвістичної інформації. Окреслено підхід до створення мовно-інформаційного інструментарію для проведення системного аналізу семантики лексичних одиниць української мови шляхом опису їхніх лексичних значень у поєднанні з описом прояву феноменологічних властивостей мови на лексичному рівні.

Матеріал надійшов 30.12.2018

«Три удари в площину воріт в першому таймі»: лексика офіційного футбольного дискурсу в художніх творах Сергія Жадана

Iryna Protsyk

У статті проаналізовано українську футбольну лексику, зафіксовану в художніх текстах українського письменника Сергія Жадана. Футбольні назви, вжиті у різножанрових текстах автора, розмежовано на номінації офіційного та неофіційного футбольного дискурсів, розкрито семантику футбольних найменувань і класифіковано їх за тематичним принципом. З’ясовано, що
в поезії, прозі, есеїстиці Сергій Жадан використовує дуже різноманітну футбольну лексику, адже він давній прихильник гри мільйонів, активний футбольний фанат і капітан письменницької футбольної збірної.

Матеріал надійшов 04.09.2018

Фразеологізми та паремії з компонентом-антицизмом у текстах в. Короткевича

Serhiy Tereshchenko

У статті розглянуто фразеологізми з компонентом-антицизмом, а також ідіоми античного походження в текстах Володимира Короткевича крізь призму їхньої семантико-стилістичної характеристики. Більшість із виявлених одиниць кодифіковано. Проте виявлено, що в найповніших фразеографічних кодексах сучасної білоруської літературної мови не описано певну кількість фразеологізмів, що засвідчені у творчості цього автора.

Матеріал надійшов 26.10.2018

Деякі аспекти мовної ситуації Чернігова (на матеріалі опитування школярів у 2018 році)

Svitlana Nemyrovska

У статті проаналізовано результати соціолінгвістичного анкетування, проведеного в навчальних закладах середньої освіти міста Чернігова протягом лютого–квітня 2018 р. Розглянуто мовну поведінку молодих чернігівців, їхнє ставлення до українсько-російського білінгвізму; встановлено рівень престижності державної мови серед місцевих старшокласників та перспективи розвитку мовної ситуації в Чернігові.

Матеріал надійшов 11.11.2018

Слова автора: французьке dire та українські відповідники (на матеріалі корпусу текстів Альбера Камю у перекладі Анатоля Перепаді)

Olena Diundyk

Статтю присвячено компаративному аналізу контекстів із оригінальних творів А. Камю та їх українських перекладів А. Перепаді, які не містять точних відповідників лексеми dire (говорити, казати) у словах автора за прямої мови. Аналіз здійснено на матеріалі паралельного корпусу текстів Альбера Камю та перекладів Анатоля Перепаді.

Article received 22.08.2018