http://nrpling.ukma.edu.ua/ <p style="font-size: 120%;">Журнал <em>«Наукові записки НаУКМА. Мовознавство»</em> є науковим рецензованим журналом відкритого доступу, що публікує статті з мовознавчої проблематики.</p> <p style="font-size: 120%;"><em>P-ISSN: 2616-8502</em><br /><em>E-ISSN: 2617-2615</em></p> National University of Kyiv-Mohyla Academy uk-UA Наукові записки НаУКМА. Мовознавство 2616-8502 <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:</p> <p>а) Автор (и) зберігає авторські права за ліцензією <a href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/" target="_blank" rel="noopener">Creative Commons Attribution 4.0 International</a>, що дозволяє іншим ділитися твором (копіювати та розповсюджувати матеріал у будь-якому носії або форматі) та адаптувати твір (трансформувати та використовувати матеріал для будь-якої мети, навіть комерційної) з підтвердженням атрибуції твору.</p> <p>b) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень і дозволяє автору (авторам) зберігати права на публікацію без обмежень.</p> <p>c) Автори можуть укласти окремі, додаткові договірні умови щодо розповсюдження твору (наприклад, опублікувати його в інституційному сховищі або опублікувати в книзі), із підтвердженням його первинної публікації в цьому журналі. (Див. <a href="http://nrpling.ukma.edu.ua/about" target="_blank" rel="noopener">Політику самоархівування</a>).</p> <p>г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. <a href="http://opcit.eprints.org/oacitation-biblio.html">The Effect of Open Access</a>).</p> http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179182 <p>У статті порушено питання вербалізації змістового відношення між мотивувальною основою та похідною словоформою. Зроблено спробу простежити, які складники процесу перетворення думки про реалії об’єктивного світу на похідну назву стають експліцитними, які залишаються імпліцитними, тобто як саме образ дійсності може бути зафіксовано в ономасіологічній структурі номінатив­ної одиниці. Окреслено також традиційні засоби вираження представників ономасіологічних категорій у сучасній українській мові.</p><p>Матеріал надійшов 11.11.2018</p> Hanna Kutsak Авторське право (c) 2019 Hanna Kutsak https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 3 7 10.18523/2616-8502.2019.2.3-7 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179204 <p>У статті проаналізовано аналітичні конструкції, які позначають каузацію радості у польській мові. Аналітичні каузативи групують на агентивні та неагентивні, агентивні, своєю чергою, – на конативні та неконативні. Приклади з неагентивними каузативами представлені двома семан­тичними структурами, залежно від наявності чи відсутності агенса. Основним критерієм класифікувації каузативів є причина (або каузатор) емоції.</p><p>Матеріал надійшов 13.11.2018</p> Daryna Zakusylo Авторське право (c) 2019 Daryna Zakusylo https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 8 12 10.18523/2616-8502.2019.2.8-12 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179215 <p>Постановка проблеми. В умовах мультилінгвокультурної ситуації створюється певний когнітив­ний простір, у якому є неминучим когнітивний контакт різних картин світу в свідомості мульти­лінгвальних мовців. Однак поза увагою дослідників залишається проблема концептуального інтегру­вання лексичних запозичень, які є результатом контактування мов та культур, у різні варіанти анг­лійської мови, які функціонують у різноманітних культурних просторах. Англійська мова не має еквівалента до німецького слова schadenfreude, яке означає «зловтіха», оскільки у британській та <br />американській культурі довгий час заперечувалось існування такої емоції. Слово schadenfreude набу­ває популярності в англомовному дискурсі тільки на початку 1990-х рр. після пояснення його значення в одному з епізодів серіалу «Сімпсони». <br />мета статті. Метою статті є розгляд аспектів концептуального інтегрування та контекстів ви­користання слова schadenfreude у різних варіантах англійської мови. <br />Методи дослідження. Методи дослідження передбачають відбір та аналіз інтернет-статей з використанням слова schadenfreude в англомовних провідних медіа Великої Британії, США, Папуа Нової Гвінеї, Нової Зеландії та Кенії у період 2018–2019 рр. <br />Основні результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що, попри використання schadenfreude у контекстах різних подій, у суспільствах все ще існують застороги до емоції зловтіхи як такої, що має жорстоку та примітивну сутність, суперечить культурним цінностям і може викликати сором. Природним контекстом для вживання слова schadenfreude вважається спортивна подія. У медійному дис­курсі Папуа Нової Гвінеї не засвідчено жодного використання слова schadenfreude. Медійний дискурс Кенії <br />є прикладом більш високого ступеня концептуальної інтеграції німецького слова schadenfreude.<br />Висновки і перспективи. Локальна культура впливає на процес концептуального інтегрування за­позичення в певний варіант англійської мови. Проведена розвідка відкриває перспективи подальших досліджень концептуальних взаємовідносин мов та культур.</p><p>Матеріал надійшов 13.11.2018</p> Olena Moiseyenko Авторське право (c) 2019 Olena Moiseyenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 13 19 10.18523/2616-8502.2019.2.13-19 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179218 <p>Стаття досліджує особливості побудови висловлювань у британському парламентському дискур­сі з позицій прагмалінгвістики. За основу дослідження автори беруть класифікацію мовленнєвих ак­<br />тів Дж. Остіна та Дж. Серля, об’єднану з моделлю аналізу усного дискурсу Дж. Сінклера та М. Кул­тхарда, і застосовують її для описання складових компонентів мовленнєвих кроків (Перед-ядро, Ядро, Після-ядро) у мовленнєвій діяльності основних учасників британських парламентських дебатів. Ав­тори визначають прагматичні наміри мовців та описують модель прогресії мовленнєвих кроків щодо зв’язків між Перед-ядерним, Ядерним та Після-ядерним компонентами. Це дає розуміння того, як мовці будують висловлювання для реалізації своїх мовленнєвих намірів. Автори доповнили модель дис­курс-аналізу мовленнєвої комунікації у класі, розроблену Дж. Сінклером та М. Култхардом, відповід­ними мовленнєвими актами, якими реалізуються різні мовленнєві наміри, й застосували модель для <br />аналізу трьох уривків дискурсу, які демонструють типові для стін парламенту обговорення: власне дебати, представлення законопроекту та церемоніальне оголошення порядку денного. Уривки дис­курсу, що в термінах прагмалінгвістики відповідають мовленнєвим взаємодіям, аналізувались щодо наявності складових компонентів та типів зв’язків між ними. Було визначено, що британському пар­ламентському дискурсу притаманні полікомпонентні мовленнєві акти, тобто ті, що містять Пе­<br />ред-ядро та/або Після-ядро, що забезпечує цілісність та зв’язність дискурсу і є однією з максим мов­лення у цьому законодавчому зібранні. Також характерною рисою є багатоядерність мовленнєвих хо­дів, тобто наявність декількох мовленнєвих актів, які своєю чергою можуть бути моноядерними <br />й позначати однаковий мовленнєвий намір, наприклад, поінформувати, що може бути виражене низ­кою констативів або поліядреними, тобто реалізовувати декілька мовленнєвих намірів, як-от висло­<br />вити вдячність і поставити запитання (перформатив + квеситив). Найпоширенішим типом зв’язку між компонентами мовленнєвих ходів у британському парламентському дискурсі є зв’язок між їхні­ми ядрами, а найбільш притаманним мовленнєвим актом є констативи.</p><p>Матеріал надійшов 31.08.2018</p> Pavlo Zernetsky Ganna Riabokon Авторське право (c) 2019 Pavlo Zernetsky, Ganna Riabokon https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 20 29 10.18523/2616-8502.2019.2.20-29 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179254 <p>У статті здійснено розгляд меметики як вчення про моделі передавання інформації, у тому числі словесні. Досліджено особливості актуалізації образів, закріплених за мемом, за допомогою лексичних одиниць. Визначено такі головні функції мемів, як інформаційна, розважальна, естетична, емотивна, функція культурної пам’яті, пропагандистська, актуалізувальна. Також зосереджено увагу на чинни­ках, що сприяють реплікації мему.</p><p>Матеріал надійшов 24.10.2018</p> Olha Kyryliuk Авторське право (c) 2019 Olha Kyryliuk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 30 35 10.18523/2616-8502.2019.2.30-35 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179257 <p>У статті проаналізовано значення імпліцитної інформації у новинних заголовках, потенціал її впливу на читача. На прикладі пресупозицій та неконвенційних імплікатур розглянуто основні засоби представлення невербалізованої інформації у реченні. Визначено морфологійні (зокрема досліджено <br />семантичне підґрунтя пресупозиційних дієслів) та синтаксичні засоби. Також звернено увагу на засо­би, зумовлені порушенням принципу кооперації П. Грайса.</p><p>Матеріал надійшов 15.11.2018</p> Mariia Chadiuk Авторське право (c) 2019 Mariia Chadiuk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 36 43 10.18523/2616-8502.2019.2.36-43 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179261 <p>У статті розглянуто проблему витлумачення гіперболи у американському вечірньому ток-шоу «Real Time with Bill Maher» з позицій лінгвопрагматики. На матеріалі монологів Білла Мара проаналізовано основні характеристики, комунікативні функції та прагматику вживання гіперболи в мовленні. Було виявлено, як мовленнєва неввічливість реалізується у мовленні за допомогою гіперболи, та проаналізовано особливості функціонування гіперболи у американському вечірньому ток-шоу «Real Time with Bill Maher».</p><p>Матеріал надійшов 29.10.2018</p> Mariya Fedyna Авторське право (c) 2019 Mariya Fedyna https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 44 50 10.18523/2616-8502.2019.2.44-50 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179262 <p>У статті йдеться про роль семантичних досліджень для створення інтелектуальних систем автоматичного опрацювання мовної інформації та розв’язання проблеми експліцитного представлення в них лінгвістичної інформації. Окреслено підхід до створення мовно-інформаційного інструментарію для проведення системного аналізу семантики лексичних одиниць української мови шляхом опису їхніх лексичних значень у поєднанні з описом прояву феноменологічних властивостей мови на лексичному рівні.</p><p>Матеріал надійшов 30.12.2018</p> Irуna Oleksandruk Авторське право (c) 2019 Irуna Oleksandruk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 51 55 10.18523/2616-8502.2019.2.51-55 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179362 <p>У статті проаналізовано українську футбольну лексику, зафіксовану в художніх текстах українського письменника Сергія Жадана. Футбольні назви, вжиті у різножанрових текстах ав­тора, розмежовано на номінації офіційного та неофіційного футбольного дискурсів, розкрито семантику футбольних найменувань і класифіковано їх за тематичним принципом. З’ясовано, що <br />в поезії, прозі, есеїстиці Сергій Жадан використовує дуже різноманітну футбольну лексику, адже він давній прихильник гри мільйонів, активний футбольний фанат і капітан письменницької фут­больної збірної.</p><p>Матеріал надійшов 04.09.2018</p> Iryna Protsyk Авторське право (c) 2019 Iryna Protsyk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 56 64 10.18523/2616-8502.2019.2.56-64 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179390 <p>У статті розглянуто фразеологізми з компонентом-антицизмом, а також ідіоми античного походження в текстах Володимира Короткевича крізь призму їхньої семантико-стилістичної ха­рактеристики. Більшість із виявлених одиниць кодифіковано. Проте виявлено, що в найповніших фразеографічних кодексах сучасної білоруської літературної мови не описано певну кількість фразеологізмів, що засвідчені у творчості цього автора.</p><p>Матеріал надійшов 26.10.2018</p> Serhiy Tereshchenko Авторське право (c) 2019 Serhiy Tereshchenko https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 65 69 10.18523/2616-8502.2019.2.65-69 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179394 <p>У статті проаналізовано результати соціолінгвістичного анкетування, проведеного в навчаль­них закладах середньої освіти міста Чернігова протягом лютого–квітня 2018 р. Розглянуто мовну поведінку молодих чернігівців, їхнє ставлення до українсько-російського білінгвізму; встановлено рівень престижності державної мови серед місцевих старшокласників та перспективи розвитку мовної ситуації в Чернігові.</p><p>Матеріал надійшов 11.11.2018</p> Svitlana Nemyrovska Авторське право (c) 2019 Svitlana Nemyrovska https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 70 75 10.18523/2616-8502.2019.2.70-75 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179395 <p>Статтю присвячено компаративному аналізу контекстів із оригінальних творів А. Камю та їх українських перекладів А. Перепаді, які не містять точних відповідників лексеми dire (говорити, казати) у словах автора за прямої мови. Аналіз здійснено на матеріалі паралельного корпусу текстів Альбера Камю та перекладів Анатоля Перепаді.</p><p>Article received 22.08.2018</p> Olena Diundyk Авторське право (c) 2019 Olena Diundyk https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 76 80 10.18523/2616-8502.2019.2.76-80 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179396 <p>Рецензія на cьомий зшиток лінгвокраїнознавчого словника власних назв української мови «Назви природно-заповідних об’єктів», що вийшов у серії «Теорія і практика викладання української мови як іноземної» (укладач Ірина Процик. – Львів : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2016. – 220 с.)</p><p>Матеріал надійшов 12.10.2018</p> Liudmyla Pidkuimukha Авторське право (c) 2019 Liudmyla Pidkuimukha https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 81 82 10.18523/2616-8502.2019.2.81-82 http://nrpling.ukma.edu.ua/article/view/179398 <p>Збірка досліджень і спостережень на тему «дискурс-лінгвістика <br />та споріднені розвідки» (за матеріалами дискусій міжнародного круглого столу) <br />за ред. яни Кузьміної, ірини ухванової, альони савіч, Катерини василенко <br />(Berlin: Sprachlit, De-iure-pl. – Vol. 2. Current Approaches in Eastern Europe. – XVI, 347 p.)</p><p>Матеріал надійшов 03.10.2018</p> Pavlo Zernetsky Svitlana Kuranova Авторське право (c) 2019 Pavlo Zernetsky, Svitlana Kuranova https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2 83 84 10.18523/2616-8502.2019.2.83-84